Меню



Посилання

Який предмет Вам найбільше подобається?
Усього відповідей: 210

Цікаві статті


Чи задумувались ви, шановні читачі, над тим, як створюються новини?


Переглядів: 344 Коментарів: ()Читати далі

   Я впевнений, про мандрівки мріє кожна людина. Подорожі необхідні для всіх нас, вони розвивають  уяву. Але ще більш цінним для мандрівника є знання, які він отримує. Коли цікавість подорожуючого згасає, він починає нудьгувати за рідною домівкою, де всі речі йому здаються знайомими й улюбленими. Таким чином, мандрівник, крім радості подорожі, має найтепліше почуття повернення додому.
     Ось зовсім недавно, на весняних канікулах, мені випала нагода разом із групою учнів нашої гімназії під керівництвом Ірини Миколаївни Шаповал уперше відвідати країни Європи.....


Переглядів: 390 Коментарів: (0)Читати далі

Нещодавно в рідні стіни Бориспільського НВК «Гімназія «Перспектива» завітала випускниця, золота медалістка Ісакій Настя. Вона зустрілася з учнями 11 класів. Анастасія поділилася враженнями, своїм життєвим досвідом і розповіла, що за сім років після закінчення школи відвідала тридцять три країни світу, жила і працювала в шести країнах: Україні, Туреччині, Індонезії, США, Японії, Китаї.


Переглядів: 799 Коментарів: (0)Читати далі

 

 

Нещодавно, гімназія провела добровільний захід – прибирання власної території, де взяли участь всі класи, окрім наймолодших перших. Учні брали з собою граблі, віники, сміттєві пакети – все , що потрібно було для роботи. До дітей приєдналися їхні батьки, які не побажали залишатися осторонь.


Переглядів: 299 Коментарів: (0)Читати далі

Участь гімназистів у І етапі Всеукраїнських військово-патріотичних спортивних змаганнях «Сокіл («Джура»).

 

 


Переглядів: 141 Коментарів: (0)Читати далі

23 березня 2017 року на сцені актового залу гімназії учні 1 – В класу провели яскраве свято «Прощавай, Букварику!», яке є традиційним для першого класу. Діти з радістю виступали на сцені, адже глядачами були їхні рідні: батьки, бабусі, дідусі, братики та сестрички. Учні старанно готувалися до свята: вчили вірші, пісні та різні сценки. Малеча залюбки виконувала різні ролі та демонструвала свої таланти.

  


Переглядів: 429 Коментарів: (0)Читати далі

Перемога на Міжнародному фестивалі
Нещодавно учениця 10-В класу Оля Кацан привезла до Борисполя перемогу із Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Усі ми діти твої, Україно!», який проходив в Українському дитячому центрі «Молода гвардія» у місті Одеса. Усю конкурсну зміну дівчина була активісткою не лише загону, а й табору. Брала участь в усіх загонових справах, літературних постановах та прес-конференціях. Оля була незмінною журналісткою медіа центру табору. За її словами, кожного дня тільки те й робила, що щось нове і цікаве писала. Олині журналістські роботи були вміщені в газеті «Світ дитинства» та на сайті УДЦ «Молода гвардія», а за свою невтомну працю дівчина була нагороджена дипломами.
Найкраще про її враження розповість фестивальний щоденник, з яким ми хочемо вас познайомити.


Переглядів: 798 Коментарів: (0)Читати далі

Про відзначення 150-річчя з дня народження Володимира Самійленка

Поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач — В. Самійленко в усіх жанрах творчості виявив себе як митець з тонким чуттям слова, своїми темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним підходом до традиційних тем.

Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864р. в с.Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник здобув у дяка, потім у Миргородській початковій школі. У 1875р. В. Самійленко вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884р. У ці роки обдарований, чутливий до художнього слова юнак багато читає, робить спроби перекладати й писати. Потім з 1885р. вчиться на історико-філологічному факультеті Київського університету. У студентські роки серйозно займається літературною справою.

Після закінчення навчання (1890) В. Самійленко працював у Києві, Чернігові, Катеринославі, терплячи постійні матеріальні нестатки. Врешті склав іспит на нотаря і відкрив нотаріальну контору в м. Добрянці на Чернігівщині, де й працював до 1917p. Після революції виїхав за кордон, до Галичини. В еміграції В. Самійленко прагне повернутися в Україну, і дістає на це дозвіл в 1924p. Повернувшись до Києва, працював редактором. Та здоров'я поета було підірване роками поневірянь, матеріальною скрутою. 12 серпня 1925p. його не стало. Похований В. Самійленко в Боярці під Києвом.

Поетична спадщина В. Самійленка містить ліричні й сатиричні вірші, переклади творів з російської та іншої зарубіжної класики.

Яскраву сторінку поетичної творчості В. Самійленка становить його пейзажна та інтимна лірика (цикл «Весна», «Сонети», «Її в дорогу виряджали» та ін.). «Вечірня пісня» поета, покладена на музику К. Стеценком, стала улюбленою народною піснею. Значне місце у творчості митця посідає його філософська лірика, де звучать роздуми про сенс людського буття, про вічність, плин матерії в часі й просторі, про єдність матеріального і духовного начал.

 В. Самійленко був блискучим майстром сатири й гумору. Кращі його сатиричні твори «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «На печі» (1898), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь» (1906). Поезії «Дума-цяця», «Міністерська пісня», «Новий лад» стали яскравими зразками нещадної сатири.

З успіхом виступав В. Самійленко і в жанрі драми, написавши кілька комедій, драматизованих гуморесок: «Драма без горілки» (1895), «Дядькова хвороба» (1896), «У Гайхан-бея» (1897), а також визначну драматичну поему «Чураївна» (1894).

Чимало зробив В. Самійленко і як перекладач на українську мову російської та іншої зарубіжної класики — творів О. Пушкіна і В. Жуковського, І. Нікітіна і М. Гоголя, Гомера, П. Бомарше, Ж.-Б. Мольєра, Дж. Байрона, П. Беранже й ін.

 


Переглядів: 848 Коментарів: (0)Читати далі
1 2 3 4 »
English French German Italian Portuguese Russian Ukrainian
Гість
Рекомендуємо Вам зареєструватися
або
авторизуватись
під своїм логіном та паролем

Гімн гімназії


Вже у коло зібралися діти,
Це Борисполя квіти рясні.
Через море, крізь хмари та вітер
Попливуть наших знань кораблі.
І лунатимуть сонячні марші,
Де не будеш, куди не підеш,
Бо квітуча гімназія наша -
Щирий край без кордонів та меж.
Приспів:

Тож прийдем, юні друзі, навчатись
У дзвінку гімназійну сім'ю,
Щоб батьків, вчителів шанувати
Й Україну любити свою.
На бориспільських світлих просторах
Чути голос ясних перспектив,
Майорить хай наш стяг веселковий
І веде до небачених див.

Після бурі веселка засяє,
А усмішка зігріє вуста.
Хай дорогу в майбутнє безкрає
Нам покаже зоря золота.
І дзвінке золотисте відлуння
Кожен день ми почуємо знов,
Так серця нам виспівують юні-
Вірим в РОЗУМ, НАДІЮ, ЛЮБОВ

Сл. Руденко Т. М.


Прослухати гімн

Тут має бути плеєр...